- злодій
- (той, хто розкрадає чию-н. власність), крадій, шахрай; розкрадач (чого), торбохват (перев. щодо розкрадання громадської власности); зломник (той, хто здійснює крадіж зі зломом)— Пор. грабіжник
Словник синонімів української мови. 2014.
злодій
Смотреть что такое "злодій" в других словарях:
злодій — я, ч. 1) Той, хто вчиняє злодійство. || Про звірів, птахів, що крадуть їстівне. 2) Зрадник, злочинець … Український тлумачний словник
злодіюга — злодію/ка, и, ч. і ж., розм. Те саме, що злодюга … Український тлумачний словник
злодійкуватий — прикметник … Орфографічний словник української мови
злодійкуватість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
злодійкувато — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
злодійство — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
злодійський — прикметник … Орфографічний словник української мови
злодійчук — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
злодійщина — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
злодіювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
злодіюга — іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
