злодій

злодій
(той, хто розкрадає чию-н. власність), крадій, шахрай; розкрадач (чого), торбохват (перев. щодо розкрадання громадської власности); зломник (той, хто здійснює крадіж зі зломом)
Пор. грабіжник

Словник синонімів української мови. 2014.

Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "злодій" в других словарях:

  • злодій — я, ч. 1) Той, хто вчиняє злодійство. || Про звірів, птахів, що крадуть їстівне. 2) Зрадник, злочинець …   Український тлумачний словник

  • злодій — [зло/д ій] йа, ор. йеим, м. (на) йеів і/ йу, мн. злоуд і/йі, злоуд і/йіў два зло/д ійі …   Орфоепічний словник української мови

  • злодій — іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири злодія …   Орфографічний словник української мови

  • злодіюга — злодію/ка, и, ч. і ж., розм. Те саме, що злодюга …   Український тлумачний словник

  • злодійкуватий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • злодійкуватість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • злодійкувато — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • злодійство — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • злодійський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • злодійчук — іменник чоловічого роду, істота розм …   Орфографічний словник української мови

Книги

Другие книги по запросу «злодій» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»